Аптека на городі

Календар
«  Червень 2025  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Архів записів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 2
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Лофант анісовий

Лофант анісовий (Lophanthus anisatus Benth) – багаторічна, лікарська та медоносна рослина    з родини губоцвітих .

Небагато на землі є рослин, які настільки корисні для людини як лофант анісовий, який є рослиною  з величезною чудодійною силою, відомою з давніх часів, за свої численні цілющі властивості, як  «північний женьшень»! Володіє сильним, свіжим, приємним м'ятно-анісовим ароматом, звідки і отримав свою назву.

Сьогодні лофант анісовий набув широкого поширення і в нашій країні, де природні умови виявилися придатними для його вирощування.  Ця напрочуд  цілюща рослина активно поширюється  в Україні  пасічниками та садівниками-любителями.

Лофант має не тільки дивовижні лікувальні властивості та цілющий аромат. Як декоративна та довгоквітуча рослина він є ще й прекрасним медоносом. Добре знають про це і самі тонкі знавці та цінителі всього чистого, кращого і цілющого, що є на землі - бджоли, серед яких лофант користується надзвичайною популярністю і є для них кращим, рясним і найбажанішим медоносом. Під час цвітіння лофанту на одному квадратному метрі інтенсивно працюють 30-50 бджіл. На відміну від інших медоносів лофант має властивість виділяти нектар протягом цілого дня за любої погоди. Період його цвітіння триває 3—4 місяці. За своєю медопродуктивністю лофант перевищує білу акацію і дає від 300 - 500 кг  нектару з 1 га.

Лофант може прикрасити парки і сквери, подвір'я і балкони. Він росте навіть у кімнаті. Ця рослина добре очищає повітря від патогенної мікрофлори і техногенних забруднень та робить його цілющим. Поряд з грядкою, де знаходиться це чудове рослина, дихається надзвичайно легко і приємно, проходять будь-які болі, поліпшується настрій. Побувши в суспільстві цього «чарівника» деякий час, ви відчуєте себе надзвичайно бадьорим, добре відпочившим, сильним і значно молодшим. Секрет в фітонцидах і летких ефірних маслах, якими багата ця рослина.  Лофант анісовий рекомендується висаджувати біля житлових та адміністративних будинків, лікувальних та оздоровчих закладів, дитячих садочків, шкіл та ін.

Поширення

Батьківщина цієї дивовижної рослини, за одними джерелами — Північна та Центральна Америка, а за іншими -  напівпустелі й савани Малої Азії, де його добре знали, обожнювали і трепетно ​​ставилися з найдавніших часів. На невеликих площах лофант анісовий обробляють в Молдавії і Криму.  Добре себе почуває  також в кліматичних умовах центральної України. Невеличка плантація лофанту є поблизу Могилева-Подільського, яку обробляє автор публікації.

                                                                                                                                            Хімічний склад

Під час вегетації в наземній частині лофанту накопичується 15 % цінної ефірної олії, яка в своєму складі містить 70-80 відсотків метилхавіколу, завдяки чому рослина набуває сильного анісового запаху. Всі частини рослини містять незначні кількості алкалоїдів, холін; флавоноїди, дубильні речовини (до 0,05%), аментофлавон; кислоти - аскорбінову, кавову, лимонну, яблучну і сліди хлорогенові.
 

Використання

Завдяки чудовим властивостям діапазон застосування лофанту різноманітний. У медицині з нього виготовляють препарати які застосовують для зміцнення імунної системи, під час лікування бронхів, застуд, грибкових захворювань.

Лофант анісовий виліковує атеросклероз, стенокардію, простатит, знижує артеріальний тиск при гіпертонії. Відвари з лофанту анісової швидко знімають головний біль, зціляють серцеві захворювання, змушують назавжди забути про безсоння. Цілюще листя лофанту в свіжому і засушеному вигляді використовують для інгаляцій, лікувально-оздоровчих ванн. Лофант, як і женьшень, володіє унікальною можливістю запобігати старіння всього організму, виводить радіонукліди, шкідливі речовини і шлаки, що накопичуються в організмі.
Настій вживають для зміцнення імунної системи організму, при розладах нервової і серцево-судинної системи, при хворобах підшлункової залози, печінки, шлунково-кишкового тракту і сечостатевої системи в осіб обох статей. Лофант застосовують при лікуванні ГРЗ, бронхів, пневмонії і бронхіальної астми у дітей та осіб похилого віку. Інгаляції та полоскання застосовують при ангінах, тонзилітах і дають надійніший ефект, ніж відомі препарати.

В монгольській медицині лофант застосовують для нормалізації обміну речовин в організмі людини. Спиртові настої застосовують при паралічах (особливо лицьового нерва), тремтінні кінцівок.

В тібетській медицині наземну частину лофанту використовують, як засіб для лікування гастриту розладів шлунку, гепатитів. Лофант анісовий має здатність понижувати тиск.

Настої з лофанту виявляють стимулюючу дію на процеси харчотравлення, посилюють жовчовиділення, допомагають при поганому апетиті, атонії кишківника, що супроводжується закрепами, а також застійних явищах в жовчному міхурі і жовчовивідних шляхах, очищають організм від хвороботворних мікробів і шлаків, оновлюють кров.

Лофант також дуже корисний для тих, хто страждає від загального нервового збудження, при змінах кров'яного тиску під впливом емоційного збудження і судинно-вегетативній дистонії, жінкам, які годують немовлят. Він стимулює синтез молока і відновлює втрачені сили після пологів. Настій лофанту корисно додавати під час купання немовлят. Вони стають спокійнішими, шкіра не піддається грибковим захворюванням. Ванни з лофанту корисні не тільки для дітей, а й для літніх та ослаблених людей.

Споживання в їжу молодих листків лофанту сприяє ефективному лікуванню простатиту.

Особливо лофант популярний в китайській та японській медицині. Окрім хвороб терапевтичного напрямку, в китайській медицині його успішно використовують як протираковий засіб.

В Білорусі в діагностичному центрі лікарських препаратів з наземної маси лофанту виготовляють препарат, що має імуностимулюючі властивості та здатність виводити з організму радіонукліди.

З лофанту можна готувати ванни при ревматизмі, невралгії та шкірних захворюваннях. І ще одна важлива цінність лофанту — це наявність у ньому фітонцидів. Ефірна олія лофанту виявилася дуже ефективною для санації повітря приміщень. А ще гілки лофанту дуже корисно додавати до банних віників. Це дає можливість оздоровити шкіру та органи дихання.

Одне з найголовніших властивостей цієї рослини - захист всієї імунобіологічної системи та нормалізація обмінних процесів в організмі. Це відбувається за рахунок наявності в лофанту  речовин - антиоксидантів і ефірного масла, що складається на70- 80% з метілхавікол, що володіє унікальною здатністю зв'язувати токсини і виводити їх з організму, прекрасно очищаючи, оздоровлюючи і омолоджуючи його.


У кулінарії зелень лофанту є незамінною і найважливішою складовою частиною правильного харчування. Ця рослина здавна застосовується для виготовлення різних вишуканих і екзотичних страв. Насіння лофанту застосовуються при консервації та засолюванні овочів.
За допомогою листя і суцвіть лофанта ароматизують чай, крім цього, їх додають у салати, м'ясні і рибні блюда в якості приправи.                                                                      Використовувати лофант можна з ранньої весни. Як тільки зійде сніг, молоді листки з верхівками стебел додають до салатів, супів, окрошок. Ним ароматизують також киселі, компоти, застосовують під час виготовлення хлібобулочних виробів, додають під час консервування овочів та фруктів

Косметичні препарати з лофантауукріплюють коріння і сприяють росту волосся, роблячи їх пишним, блискучим і красивими, він розгладжує зморшки, зберігає молодість шкіри, роблячи її гладкою, бархатистою і пружною.

Протипоказання: майже не має, але препарати з нього протипоказані онкологічним хворим, які вже перенесли хірургічне втручання.

Настої і відвари

Лофант вживають у вигляді настою або відвару. Для приготування настою 2-3 ст. л. сухої подрібненої трави залити 0,5 л окропу, настояти 20-30 хвилин і пити теплим по 120-150 мл тричі на день за 20 хв. до вживання їжі. Відвар готується в тій же пропорції, кип'ятять на слабкому вогні 5-7 хвилин, настоюють 0,5-1 годину і п'ють у тих же дозах.

Для зовнішнього застосування на таку ж кількість води дають вдвічі більше сировини і використовують  для обмивання і примочок при діатезах, фурункульозі, екземі, а також для полоскань при ангіні, ларингіті, стоматиті, ракових виразках.

При фізичному і розумовому стомленні:  Перед сном зробити гарячу ванну для ніг (по щиколотки) на 10 хвилин і випити стакан настою з сухих суцвіть. Настій краще готувати в термосі: 1 ст. л. подрібненої трави залити склянкою крутого окропу і настоювати не менше 40 хвилин. Перед вживанням додати 1 ст. л. меду.